бужувати
БУЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мед.
Уводити буж в органи трубчастої форми з діагностичною або лікувальною метою.
Досить часто набряк поширюється на всю уретру, у таких випадках наступає затримка сечі і хворих доводиться бужувати (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)