буздиган
БУЗДИГА́Н, а, ч.
Залізна булава.
Скочив [воєвода] до першого – дісталось буздиганом одному й другому, а одному товаришеві так, що вже хліб не їстиме (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)БУЗДИГА́Н, а, ч.
Залізна булава.
Скочив [воєвода] до першого – дісталось буздиганом одному й другому, а одному товаришеві так, що вже хліб не їстиме (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)