бузиновий
БУЗИНО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до бузина́.
Калиновий цвіт і бузиновий розпускавсь там [у гаю] у два рази більш і дужіш [дужче] (Марко Вовчок);
Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі (К. Гордієнко);
Над білими кетягами бузинового квіту пурхали .. ясно-жовті іволги (В. Дрозд);
// Вигот. з ягід бузини.
За столом сиділа Якимова сестра Тетяна – школярка – і старанно виводила на великому аркуші бузиновим чорнилом (А. Головко);
Бузиновий кисіль.
Словник української мови (СУМ-20)