бульбоцибулина

БУЛЬБОЦИБУЛИ́НА, и, ж.

Видозмінений підземний пагін у деяких рослин, зовні схожий на цибулину, але за будовою подібний до бульби.

Після посадки бульбоцибулин одночасно з ростом квітконосів починають утворюватися нові бульбоцибулини (з наук. літ.);

Усі листкові луски у бульбоцибулини сухі, а запасні поживні речовини відкладаються у м'ясистій стебловій частині (з наук. літ.);

Непоправно шкодить природі те, що квітки виривають із ґрунту разом з бульбоцибулинами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бульбоцибулина — бульбоцибули́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бульбоцибулина — -и, ж. Видозмінений підземний пагін у деяких рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови