бумага

БУМА́ГА, и, ж., заст., рідко.

Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ.

На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л. Глібов);

На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. бумага — Папір, папірець, паперина  Словник чужослів Павло Штепа
2. бумага — БУМА́ГА, и, ж., розм., заст., рідко. Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ. На Щуку хтось бумагу в суд подав (Гл., Вибр., 1957, 74); На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Мирний, II, 1954, 275).  Словник української мови в 11 томах