бункерувальник

БУНКЕРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Робітник, який обслуговує бункер.

При вивантаженні щебеню 46-річний бункерувальник був смертельно травмований люком вагона (з газ.);

Бункерувальник доменних печей.

2. Судно, признач. для постачання інших суден паливом.

Швартування суден до бункерувальника під час проведення бункерувальних робіт не дозволяється (з наук.-техн. літ.).