бурав
БУРА́В, а́, ч., рідко.
Те саме, що све́рдло.
Отвори в дерев'яних стінах роблять за допомогою буравів різних діаметрів (з навч. літ.);
* Образно. Холодно стає Чайчисі, мороз кам'янить на її обличчі сніжинки, буравами всвердлюється в кості (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)