буравити
БУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. бура́влять; недок., що, рідко.
Те саме, що свердли́ти.
Гуділа машина, включена в електричний струм, свердлик буравив порожнє повітря (С. Тудор);
* Образно. Важкі думи буравили мозок Храпчука (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)