буравити —
БУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. бура́влять; недок., що, рідко. Те саме, що свердли́ти. Гуділа машина, включена в електричний струм, свердлик буравив порожнє повітря (С. Тудор); * Образно. Важкі думи буравили мозок Храпчука (С. Журахович).
Словник української мови у 20 томах
буравити —
див. свердлити
Словник синонімів Вусика
буравити —
БУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. бура́влять; недок., рідко. Те саме, що свердли́ти. Гуділа машина, включена в електричний струм, свердлик буравив порожне повітря (Тудор, Вибр., 1949, 292); *Образно. Важкі думи буравили мозок Храпчука (Жур., Звич. турботи, 1960, 73).
Словник української мови в 11 томах