буравити
БУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. бура́влять; недок., рідко. Те саме, що свердли́ти.
Гуділа машина, включена в електричний струм, свердлик буравив порожне повітря (Тудор, Вибр., 1949, 292);
*Образно. Важкі думи буравили мозок Храпчука (Жур., Звич. турботи, 1960, 73).
Словник української мови (СУМ-11)