бурелом
БУРЕЛО́М, у, ч.
1. Сильний вітер (ураган), що ламає дерева в лісі.
Тільки не бурелом – артилерійським опієм повалені дерева (А. Головко);
Гучно б'ють об скелю громи, Ходять лісом буреломи (Л. Дмитерко);
Лісівники підрахували: тільки за десять років буреломи знищили близько 21 мільйона кубометрів деревини (з навч. літ.).
2. Повалені бурею дерева.
Звір сховався в нетрі темні, в непролазні буреломи (М. Бажан);
Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці .. справно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар);
Ведмідь глянув на нього чорними ґудзиками очей, зігнувся, став на чотири ноги і погупав з малиннику в хащу бурелому (К. Гриб);
І там, де вітри проносяться, залишаються буреломи – дика і страшна картина спустошення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)