Словник української мови у 20 томах

буркунець

БУРКУНЕ́ЦЬ, нцю́, ч.

Зменш. до бурку́н².

– Вибирайте буркунець. Чуєте, як пахне? – показує [жінка] гіллясту билину з яскраво-жовтими квіточками (Микита Чернявський).

Словник української мови (СУМ-20)