буровик
БУРОВИ́К, а́, ч.
Фахівець із буріння.
Буровики Прикарпаття навчилися бурити свердловини різного призначення, до малих та великих глибин, проходити гірські породи з нормальними чи аномально високими або аномально низькими пластовими тисками, за підвищених або дуже високих пластових температур (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)