Словник української мови у 20 томах

буртоукладальник

БУРТОУКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч.

Машина для укладання коренеплодів у бурти (у 1 знач.).

При здiйсненнi механiзованого вивантаження цукрових бурякiв на приймальних пунктах буртоукладальниками водiй зобов'язаний встановити автомобiль на буртоукладальник, загальмувати його та вийти з кабіни (з наук. літ.);

Працювати на буртоукладальнику.

Словник української мови (СУМ-20)