буряковіти
БУРЯКОВІ́ТИ, і́є, недок.
Ставати темно-червоним із синюватим відтінком.
Сіверська бачила, як буряковіє обличчя “культурного працівника” і крапельки поту виступають на гладенькому чолі (В. Дрозд);
Від такого зухвальства Ігнатьєв на мить занімів.., і його синювато-бліде обличчя знову стало буряковіти (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)