буряковіти
БУРЯКОВІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Ставати темно-червоним з синюватим відтінком.
Від такого зухвальства Ігнатьєв на мить занімів.., і його синювато-бліде обличчя знову стало буряковіти (Собко, Справа.., 1959, 60).
Словник української мови (СУМ-11)