буряківничий

БУРЯКІВНИ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що буряківни́цький.

Сім'я була не з багатих: батько працював ковалем, а мати – в буряківничій ланці (із журн.);

Україна тимчасово вилучила з режиму вiльної торгiвлi з рядом держав деякі види своєї буряківничої продукції (з газ.);

Завершуються остаточні підрахунки підсумків буряківничого виробництва за поточний рік (з газ.).

Значення в інших словниках

1. буряківничий — буряківни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буряківничий — -а, -е. Прикм. до буряківництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови