буряний
БУ́РЯНИЙ, а, е.
1. Прикм. до бу́ря 1.
Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян);
// Який буває під час бурі.
Надворі бушувала буряна злива (В. Козаченко).
2. Сильний, бурхливий, нестримний.
Нам треба буряного льоту – Грими ж, фанфар мідяний тон! (В. Еллан-Блакитний);
Останні його слова потонули в буряних оплесках (В. Кучер);
Зненацька хлинула коротка буряна злива (із журн.);
// перен. Неспокійний, тривожний.
Розгорталися буряні події (О. Донченко);
Пейзаж у неї виходив не спокійний, безхмарний, а тривожний, буряний (М. Руденко);
Вона [Люба] й не хуліганка, вдача в неї така, буряна (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)