Значення в інших словниках
-
буряний —
бу́ряний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
буряний —
-а, -е. 1》 Прикм. до буря 1); буремний. || Який буває під час бурі. 2》 Бурхливий, бурний. || перен. Неспокійний, тривожний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буряний —
БУ́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1. Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); // Який буває під час бурі. Надворі бушувала буряна злива (В. Козаченко). 2. Сильний, бурхливий, нестримний. Нам треба буряного льоту – Грими ж, фанфар мідяний тон! (В.
Словник української мови у 20 томах
-
буряний —
БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.
Словник синонімів української мови
-
буряний —
БУ́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1. Знявся раптовий буряний вітер (Шиян, Партиз. край, 1946, 6); // Який буває під час бурі. Надворі бушувала буряна злива (Коз., Серце матері, 1947, 71). 2. Бурхливий, бурний.
Словник української мови в 11 томах