1. Словник української мови у 20 томах

буряний

БУ́РЯНИЙ, а, е.

1. Прикм. до бу́ря 1.

Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян);

// Який буває під час бурі.

Надворі бушувала буряна злива (В. Козаченко).

2. Сильний, бурхливий, нестримний.

Нам треба буряного льоту – Грими ж, фанфар мідяний тон! (В. Еллан-Блакитний);

Останні його слова потонули в буряних оплесках (В. Кучер);

Зненацька хлинула коротка буряна злива (із журн.);

// перен. Неспокійний, тривожний.

Розгорталися буряні події (О. Донченко);

Пейзаж у неї виходив не спокійний, безхмарний, а тривожний, буряний (М. Руденко);

Вона [Люба] й не хуліганка, вдача в неї така, буряна (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буряний — бу́ряний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буряний — див.. БУРЕМНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. буряний — -а, -е. 1》 Прикм. до буря 1); буремний. || Який буває під час бурі. 2》 Бурхливий, бурний. || перен. Неспокійний, тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буряний — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  5. буряний — БУ́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1. Знявся раптовий буряний вітер (Шиян, Партиз. край, 1946, 6); // Який буває під час бурі. Надворі бушувала буряна злива (Коз., Серце матері, 1947, 71). 2. Бурхливий, бурний. Словник української мови в 11 томах