буряний
бу́ряний
-а, -е.
1》 Прикм. до буря 1); буремний.
|| Який буває під час бурі.
2》 Бурхливий, бурний.
|| перен. Неспокійний, тривожний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буряний — бу́ряний прикметник Орфографічний словник української мови
- буряний — див.. БУРЕМНИЙ. Словник синонімів Караванського
- буряний — БУ́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1. Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); // Який буває під час бурі. Надворі бушувала буряна злива (В. Козаченко). 2. Сильний, бурхливий, нестримний. Нам треба буряного льоту – Грими ж, фанфар мідяний тон! (В. Словник української мови у 20 томах
- буряний — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
- буряний — БУ́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1. Знявся раптовий буряний вітер (Шиян, Партиз. край, 1946, 6); // Який буває під час бурі. Надворі бушувала буряна злива (Коз., Серце матері, 1947, 71). 2. Бурхливий, бурний. Словник української мови в 11 томах