Словник української мови у 20 томах

бурячний

БУРЯ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що буряко́вий 1.

Вивчено вплив різних факторів на розвиток шкідливих організмів і розроблено наукові засади керування санітарним станом бурячного поля для нових умов господарювання (з наук. літ.);

Собівартість виробництва цукру з тростини значно нижча від бурячного цукру (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бурячний — буря́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бурячний — -а, -е. Прикм. до буряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови