буріння
БУРІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бури́ти.
[Чорноліс:] Я доповів про підґрунтові води. Але вони примусили мене продовжувать буріння (Л. Дмитерко);
Перспективу дальшого піднесення видобутку нафти створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (з наук.-попул. літ.);
Нині в акваторіях Чорного й Азовського морів пошукове буріння проводить тільки одна плавуча установка (з газ.).
△ (1) Турбі́нне бурі́ння – вид буріння, при якому заглиблення свердловини здійснюється турбобуром;
(2) Шне́кове бурі́ння – обертове буріння з використанням лопатевого різця і вилученням із забою породи шнеком.
Словник української мови (СУМ-20)