Словник української мови в 11 томах

буріння

БУРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бури́ти.

Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (Наука.., 8, 1956, 12);

[Чорноліс:] Я доповів про підгрунтові води. Але вони примусили мене продовжувать буріння (Дмит., Драм. тв., 1958, 345).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. буріння — бурі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. буріння — [бур’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. буріння — Бурение — drilling, boring — *Bohren, Bohrarbeiten — створення бурової свердловини, шахтного стовбура, або шпуру руйнуванням гірських порід. Іноді вдаються до буріння шпурів у штучних матеріалах (наприклад, у бетоні).  Гірничий енциклопедичний словник
  4. буріння — -я, с. Дія за знач. бурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. буріння — БУРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бури́ти. [Чорноліс:] Я доповів про підґрунтові води. Але вони примусили мене продовжувать буріння (Л.  Словник української мови у 20 томах
  6. буріння — В гірничій справі свердління отворів у земній корі з метою визначення геологічної будови певної території, пошуку родовищ корисних копалин, а також видобутку рідких та газоподібних копалин (гол. чином, нафти та природного газу).  Універсальний словник-енциклопедія
  7. буріння — Буріння, -ня с. Разрушеніе.  Словник української мови Грінченка