буріння
БУРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бури́ти.
Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (Наука.., 8, 1956, 12);
[Чорноліс:] Я доповів про підгрунтові води. Але вони примусили мене продовжувать буріння (Дмит., Драм. тв., 1958, 345).
Словник української мови (СУМ-11)