бутара

БУТА́РА, и, ж.

Пристрій або машина для промивання пісків розсипних покладів золота, платини, алмазів і т. ін.

Для добування благородних металів з розсипних покладів у XIX ст. створюються численні конструкції золотодобувних машин (наприклад, бутара, вашгерд) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бутара — -и, ж. Пристосування для промивання пісків розсипних родовищ золота, платини та ін. у вигляді циландра чи конічного барабана.  Великий тлумачний словник сучасної мови