бутара
БУТА́РА, и, ж.
Пристрій або машина для промивання пісків розсипних покладів золота, платини, алмазів і т. ін.
Для добування благородних металів з розсипних покладів у XIX ст. створюються численні конструкції золотодобувних машин (наприклад, бутара, вашгерд) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутара — -и, ж. Пристосування для промивання пісків розсипних родовищ золота, платини та ін. у вигляді циландра чи конічного барабана. Великий тлумачний словник сучасної мови