бутара
бута́ра
-и, ж.
Пристосування для промивання пісків розсипних родовищ золота, платини та ін. у вигляді циландра чи конічного барабана.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутара — БУТА́РА, и, ж. Пристрій або машина для промивання пісків розсипних покладів золота, платини, алмазів і т. ін. Для добування благородних металів з розсипних покладів у XIX ст. створюються численні конструкції золотодобувних машин (наприклад, бутара, вашгерд) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах