бутафор
БУТАФО́Р, а, ч.
Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, який виготовляє бутафорію.
Червоний місяць зійшов низько над степом. Наче якийсь чудний бутафор вирізав його з червоного паперу й випустив на небо, забувши позолотити (Ю. Яновський);
В Одеському театральному художньо-технічному училищі навчаються майбутні гримери, бутафори (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)