бутафор
БУТАФО́Р, а, ч.
Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, який виготовляє бутафорію.
Червоний місяць зійшов низько над степом. Наче якийсь чудний бутафор вирізав його з червоного паперу й випустив на небо, забувши позолотити (Ю. Яновський);
В Одеському театральному художньо-технічному училищі навчаються майбутні гримери, бутафори (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутафор — бутафо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бутафор — -а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, що виготовляє бутафорію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бутафор — бутафо́р (від італ. buttafuori – помічник режисера) працівник театру, що виготовляє бутафорію. Словник іншомовних слів Мельничука
- бутафор — БУТАФО́Р, а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, що виготовляв бутафорію. В Одесі відкрилось театральне художньо-технічне училище, де навчаються майбутні гримери, бутафорії (Рад. Укр., 15.I 1954, 3). Словник української мови в 11 томах