1. Орфографічний словник української мови

бутафор

бутафо́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутафор — -а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, що виготовляє бутафорію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бутафор — БУТАФО́Р, а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, який виготовляє бутафорію. Червоний місяць зійшов низько над степом. Наче якийсь чудний бутафор вирізав його з червоного паперу й випустив на небо, забувши позолотити (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. бутафор — бутафо́р (від італ. buttafuori – помічник режисера) працівник театру, що виготовляє бутафорію. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бутафор — БУТАФО́Р, а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, що виготовляв бутафорію. В Одесі відкрилось театральне художньо-технічне училище, де навчаються майбутні гримери, бутафорії (Рад. Укр., 15.I 1954, 3). Словник української мови в 11 томах