бутончик

БУТО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до буто́н.

На душі у мене було важко, але раптом я помітила бутончик на білій троянді – і він мене розвеселив і підбадьорив (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бутончик — -а, ч. Пестл. до бутон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бутончик — див. брунька  Словник синонімів Вусика