Словник української мови у 20 томах

бухарик

БУХА́РИК, а, ч., жарг.

Алкоголік, п'яниця.

– Я подав капiтану бумаженцiю, списуюсь з його корита. Остобiсiв – свиня i бухарик (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бухарик — -а, ч., розм. Про п'яницю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бухарик — А, ч. 1. збірн. Алкогольні напої. Бухарика вистачить? 2. П'яничка. Хронічний бухарик.  Словник сучасного українського сленгу
  3. бухарик — (-а) ч.; крим., мол. Те саме, що бухар. — А! До речі... Твої, як ти кажеш, бухарики не зможуть приїхати завтра... В запої третій день (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 84; ПСУМС, 1; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 136.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. бухарик — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика