Словник жарґонної лексики української мови

бухарик

(-а) ч.; крим., мол. Те саме, що бухар. — А! До речі... Твої, як ти кажеш, бухарики не зможуть приїхати завтра... В запої третій день (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 84; ПСУМС, 1; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 136.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. бухарик — -а, ч., розм. Про п'яницю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бухарик — БУХА́РИК, а, ч., жарг. Алкоголік, п'яниця. – Я подав капiтану бумаженцiю, списуюсь з його корита. Остобiсiв – свиня i бухарик (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. бухарик — А, ч. 1. збірн. Алкогольні напої. Бухарика вистачить? 2. П'яничка. Хронічний бухарик.  Словник сучасного українського сленгу
  4. бухарик — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика