бухгалтерія
БУХГАЛТЕ́РІЯ, ї, ж.
1. Теорія і практика обліку грошових та інших господарських операцій; рахівництво.
– Яка ж у вас, Боже ж ти мій, професія? – закричав бас. – Мабуть, якась бухгалтерія?! (Ю. Яновський);
“Кваліфікації, – думаю собі, – в мене особливої нема, бухгалтерії не знаю, що я, – думаю собі, – робитиму” (Остап Вишня).
2. Рахівничий відділ установи, підприємства.
Гриць Калинович був канцеляристом при Львівській скарбовій бухгалтерії (І. Франко);
Уїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Іван Ле).
◇ (1) Подві́йна бухгалте́рія:
а) спеціальний метод ведення бухгалтерського обліку, при якому облікові операції записуються двічі – у прибуток і видаток.
Система подвійної бухгалтерії дозволяє підтримувати загальний баланс рахунків, взятих у цілому (з навч. літ.);
б) (несхв.) приховування реальних прибутків при неповному їх записуванні або неправдивому відображенні у бухгалтерському обліку.
– Я все перевірив, я все знаю! У вас подвійна бухгалтерія. Для держави і для людей одне, для себе інше! (Б. Харчук);
Ні для кого не є таємницею “подвійна бухгалтерія”, за якої бажання вижити штовхає громадян і власників підприємств на те, щоб приховувати свої реальні прибутки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)