буцегарня
БУЦЕГА́РНЯ, і, ж., розм., заст.
Приміщення для тимчасового ув'язнення; холодна, темна.
– Увели мене в буцегарню; дивлюсь .. – в дурня грають (О. Стороженко);
Ілько хутко після того видужав, одбув строк, вийшов із буцегарні... (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)