бювет
БЮВЕ́Т, у, ч.
Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод.
Трускавецький бювет мінеральних вод славиться не тільки як місце споживання “Нафтусі”, це також осередок культурного життя міста (із журн.);
У лютому 1917 р. було споруджено питний бювет та п'ять лікувальних ванн, які поклали початок славетному Миргородському курорту (з газ.);
// Колонка, де набирають питну воду.
Чимала частина підземних вод у містах забруднена, що, безумовно, потрібно враховувати при розміщенні бюветів (із журн.);
Важливо, щоб біля бювету була довідка про вміст у воді тих чи інших хiмiчних елементів та бактерiй (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)