бюрко
БЮ́РКО, а, с., зах.
Те саме, що бюро́ 3.
Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчають кождий [кожен] свою роботу (І. Франко);
Поставлю свічку на бюрко і вийму з шухляди щоденник... (М. Коцюбинський);
Лист той був замкнений у мене в бюрку (О. Кобилянська);
Розкривалося таємниче стареньке таткове бюрко, а там все не переводилися смачненькі несподіванки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)