бюрко
БЮ́РКО, а, с. Зменш. до бюро́ 3.
Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчають кождий свою роботу (Фр., IV, 1950, 31);
Поставлю свічку на бюрко, і вийму з шухляди щоденник… (Коцюб., II, 1955, 252);
Лист той був замкнений у мене в бюрку (Коб., III, 1956, 61).
Словник української мови (СУМ-11)