бібабо
БІБАБО́, невідм., ж. і ч.
Лялька для вистав у ляльковому театрі, яку надягають на руку і передають жести й рухи персонажа.
Рука ляльковода проходить під порожній одяг бібабо і його пальці оживляють голівку і ручки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)