біблеїзм
БІБЛЕЇ́ЗМ, у, ч.
1. лінгв. Біблійне слово або вираз, які увійшли в загальнонародну мову.
Біблеїзми часто зустрічаються не тільки у класиків XIX ст., але й у сучасних англомовних авторів, у тому числі й у публіцистиці (з навч. літ.);
У деяких перекладах залишаються неперекладеними біблеїзми (з навч. літ.).
2. тільки одн., рел.-церк. Дотримання в літературному творі духу Біблії; посилання на Біблію.
У Великому Каноні преп. Андрія Критського характерним є біблеїзм. Іноді він майже буквально повторює біблійні тексти (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)