Словник української мови у 20 томах

бігкий

БІГКИ́Й, а́, е́, розм.

Який швидко і легко бігає (про тварин).

Бігкий кінь;

// Який швидко і легко їде (про засоби пересування).

Байдарка дуже бігка, і без великих витрат сил можна обловити велику акваторію (із журн.);

Бігка бричка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бігкий — бігки́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бігкий — -а, -е, розм. Який швидко і легко бігає (про тварин). || Який швидко і легко їде (про засоби пересування).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бігкий — БІГКИ́Й, а́, е́, розм. Який швидко і легко бігає (про тварин); // Який швидко і легко їде (про засоби пересування). Бігка бричка.  Словник української мови в 11 томах