бігма

БІГМА́¹, невідм., у знач. пред., заст.

Немає.

Всього надбали. Та діточок у їх бігма (Т. Шевченко);

В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи (Марко Вовчок).

БІГМА́², БІГМЕ́, част. ствердж., розм.

Уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін.

А моя Марія – то моє щастя, моя порада, бігме, щиру правду кажу (з переказу);

– Ей, бігма, не піду, бігма, не піду, – забормотіла та, кидаючи полохливо чорними очима на всі боки (Леся Українка);

– Бігме, страшно простій людині на таку гору стати – звідкіль її видно, може, і з-за кордону позирають (Ю. Яновський);

Вигук “бігме” в сьогоднішньому значенні “справді” зустрічається вже на початку XVII ст. (з навч. літ.).

БІ́ГМА, присл., розм.

Бігом, підтюпцем.

Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Я. Гримайло);

Лара бігма бігла до цеху, щоб там швидше взнали про наближення перемоги (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. бігма — бі́гма прислівник бігом незмінювана словникова одиниця розм. бігма́ 1 присудкове слово немає незмінювана словникова одиниця рідко бігма́ 2 частка уживається для підтвердження незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. бігма — пр., бігцем, тюпцем, підтюпцем, сов. бігом, р. труськом, трушком, трухцем.  Словник синонімів Караванського
3. бігма — присл., розм. Бігом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бігма — див. швидко  Словник синонімів Вусика
5. бігма — БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю.  Словник синонімів української мови
6. бігма — БІ́ГМА, присл., розм. Бігом. Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Грим., Подробиці.., 1956, 168); Лара.. бігма бігла до цеху, щоб там швидше взнали про наближення перемоги (Шовк., Інженери, 1935, 130).  Словник української мови в 11 томах