бідкування

БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. бідкува́тися.

Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. бідкування — бідкува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. бідкування — -я, с., рідко. Дія за знач. бідкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідкування — БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися. Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Кобр., Вибр., 1954, 104).  Словник української мови в 11 томах