Словник української мови в 11 томах

бідкування

БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися.

Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Кобр., Вибр., 1954, 104).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бідкування — бідкува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. бідкування — -я, с., рідко. Дія за знач. бідкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідкування — БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися. Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах