1. Словник української мови в 11 томах

бідкування

БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися.

Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Кобр., Вибр., 1954, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідкування — бідкува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бідкування — -я, с., рідко. Дія за знач. бідкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідкування — БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися. Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах