бідненький

БІДНЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до бі́дний.

– Я візьму бідненьку [дівку] хіба аж тоді, як розстараюсь грошей (І. Нечуй-Левицький);

Страшенна буря зразу заревла .. Лозина бідненька на землю прилягла (Л. Глібов);

Бідненький Толя приходив додому задрипаний, з розбитим носом (В. Винниченко);

Полковник сів, обдивився мовчки їх бідненьку, але чисту кімнатку (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бідненький — бідне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бідненький — -а, -е. Пестл. до бідний 1), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідненький — див. бідний; бідолаха  Словник синонімів Вусика
4. бідненький — БІДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́дний 1, 6. — Я візьму бідненьку [дівку] хіба аж тоді, як розстараюсь грошей (Н.-Лев., IV, 1956, 282); Страшенна буря зразу заревла.. Лозина бідненька на землю прилягла (Гл., Вибр., 1957, 202).  Словник української мови в 11 томах
5. бідненький — Бідний, -а, -е 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V.  Словник української мови Грінченка