бідняточко

БІДНЯ́ТОЧКО, а, с.

Те саме, що бідня́тко.

[Журейко:] Голубко люба! Зіронька ясна! О, як же я стужився за тобою, Бідняточко, в землі отій чужій! (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. бідняточко — бідня́точко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бідняточко — БІДНЯ́ТОЧКО, а, с. Пестл. до бідня́тко. [Журейко:] Голубко люба! Зіронька ясна! О, як же я стужився за тобою. Бідняточко, в землі отій чужій! (Коч., III, 1956, 72).  Словник української мови в 11 томах