білатералізм

БІЛАТЕРАЛІ́ЗМ, у, ч., екон., політ.

1. Принцип двосторонності в міжнародних відносинах.

У минулому міжнародні відносини являли собою сукупність двосторонніх зв'язків, їм був притаманний білатералізм (з навч. літ.).

2. Те саме, що білатери́зм.

У галузі міжнародного економічного співробітництва члени Організації Економічної Співпраці і Розвитку висловлюються проти таких явищ, як “керована” торгівля, унілатералізм, білатералізм тощо (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. білатералізм — білатералі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білатералізм — Система міжнародних розрахунків, при яких відшкодування заборгованості та зобов'язань однієї країни перед ін. здійснюється двостороннім шляхом (білатерально), на умовах, окреслених двосторонніми угодами.  Універсальний словник-енциклопедія