білатералізм

Система міжнародних розрахунків, при яких відшкодування заборгованості та зобов'язань однієї країни перед ін. здійснюється двостороннім шляхом (білатерально), на умовах, окреслених двосторонніми угодами.

Значення в інших словниках

1. білатералізм — білатералі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білатералізм — БІЛАТЕРАЛІ́ЗМ, у, ч., екон., політ. 1. Принцип двосторонності в міжнародних відносинах. У минулому міжнародні відносини являли собою сукупність двосторонніх зв'язків, їм був притаманний білатералізм (з навч. літ.). 2. Те саме, що білатери́зм.  Словник української мови у 20 томах