білль
БІЛЛЬ, я, ч.
1. Законопроект, що вноситься урядом або членом парламенту на розгляд законодавчого органу у Великобританії, США та деяких інших країнах.
За деякими актами назва білль зберігається і після прийняття їх парламентом (з наук.-попул. літ.).
2. Назва деяких конституційних актів, які набули чинності.
Білль про права – акт англійського парламенту 1689 р. – забороняв королю без згоди парламенту видавати нові закони (з наук.-попул. літ.);
Міжнародний білль про права людини – неофіційна назва Загальної декларації прав людини і Міжнародних пактів про права людини, які, разом узяті, вважаються авторитетним набором міжнародних стандартів прав людини (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)